Водоспад Серафима

Після громадянської війни Америка намагається загоїти рани, але для двох колишніх солдатів минуле не відпускає. 1868 рік. Снігові вершини гір, безкраї пустелі — тут розгортається остання битва між полковником Карвером, який колись служив Конфедерації, та Гідеоном, екскапітаном армії Півночі. Поранений Гідеон тікає від переслідувачів, використовуючи хитрість та нелюдську витримку. Карвер, сповнений люті, веде за собою загін найманців, готових на все, щоб здійснити помсту. Їхня ненависть має глибоке коріння: колись Гідеон вчинив жорстоку помилку, яка знищила життя Карвера. Погоня перетворюється на випробування для обох. Кожен камінь, річка чи ліс стають ареною боротьби за виживання. Гідеон, попри провину, не бажає складати зброю. Він знає, що смерть Карвера — єдиний шлях до свободи, але чи варта ця свобода таких жертв? Полковник же, втративши все, бачить у вбивстві ворога останній сенс існування. Фільм поступово зміщує акцент із зовнішнього протистояння на внутрішній конфлікт. Спрага помсти стикається з втомою від насильства, а сувора природа підкреслює марність людської жорстокості. З кожним кроком герої втрачають не тільки сили, але й частину своєї ідентичності. Чи зможуть вони зупинитися до того, як перетворяться на привидів власних гріхів? «Водоспад Серафима» — це не лише вестерн про безкомпромісну погоню. Це медитативна притча про те, як війна переживає своїх солдатів, залишаючи в їхніх душах лише попіл спогадів. Фінальна зустріч біля водоспаду стає символом очищення — але чи спроможні герої прийняти його, коли зброя вже визначила їхні долі?