Чого хоче дівчина

Дафна, 17-річна американка з яскравим стилем, завжди відчувала, що їй бракує чогось — або когось. Її батько, англійський аристократ Генрі, зник із життя матері роки тому через родинні заборони. Вона вирішує знайти його, приїхавши до Лондона. Та на місці з’ясовується: Генрі тепер впливовий політик, який готується до виборів у прем’єри. Його світ — це суворі етикетки, холодні погляди та наречена Глінніс з дочкою Клариссою, які бачать у Дафні лише загрозу. Генрі, здивований, але щасливий, запрошує доньку в свій будинок. Дафна намагається вписатися: міняє джинси на сукні, вчиться кланятися королеві та терпить зневажливі жарти Кларисси. Але чим більше вона грає роль «ідеальної доньки», тим сильніше розуміє: це не вона. Її справжнє «я» — це танці під рок-н-рол у парку, сміх із друзями та відвертість, яка дратує аристократів. Конфлікт вибухає, коли Глінніс використовує минуле матері Дафни, щоб знищити репутацію Генрі. Дівчина, не бажаючи заважати батькові, повертається додому. Але Генрі усвідомлює: політика — ніщо порівняно з родиною. Він їде за нею, щоб виправити помилки минулого. Фінал — не про компроміси. Це про те, що справжня родина приймає тебе навіть у джинсах із блискітками. Мати Дафни виходить заміж за Генрі, а сама вона, залишаючись собою, вступає до Оксфорда — не через статус, а через кохання до нового друга. Фільм сміється над абсурдністю «досконалості», навчаючи, що щастя — це коли тебе люблять таким, який ти є. Навіть якщо ти виглядаєш як випадковий гість на королівському балі.