Даргемські бики

Американська іронічна комедія про бейсбол, де спортивні амбіції переплітаються з азартом кохання. Енні, вільна духом фанатка місцевої команди, щороку обирає одного гравця, щоб стати його музою — і цього разу її вибір падає на Нука, молодого талановитого пітчера з харизмою. Проте його гру брудить відсутність досвіду, тож керівництво наймає Креша, ветеранського кетчера, який має зліпити з нього зірку. Фільм — це гра в «тріаду»: Енні навчає Нука життєвої мудрості через поезію та ліжко, Креш — тренує його цинізмом і сотнею правил типу «ніколи не говори про погоду під час гри». Наприклад, сцена, де Нук намагається вдати інтелектуала, цитуючи Вільяма Блейка, а Креш зриває маску фразою «Ти ж не знаєш, хто це написав!», розкриває абсурдність претензій у світі, де головне — влучити м’ячем. Конфлікт виходить за межі поля: Креш, закоханий у Енні, стикається з її жорстокою грою. Вона, як тренер кохання, вимагає від обох чоловіків віддачі, яку вони дають лише у спортивних поєдинках. Наприклад, діалог у барі, де Краш зізнається, що ненавидить бейсбол, але живе ним, стає ключем до його персонажа — він боїться жити без правил, які сам і вигадав. Фінал не про перемогу чи поразку. Нук отримує шанс у великій лізі, Креш йде з гри, а Енні залишається в Даргемі, де починає новий сезон з іншим гравцем. Стрічка сміється з міфів про «американську мрію», нагадуючи: іноді життя — це просто гра, де найважливіше вміти посміятися з власних промахів.