Третє вбивство

Адвокат Сігеморі береться за захист Місаві, який зізнався у вбивстві фабриканта та спаленні його тіла. Справа здається звичайною: злочинець визнає провину, але згодом змінює свідчення, стверджуючи, що діяв заради грошей. Проте чим глибше Сігеморі заглиблюється в деталі, тим більше сумнівів виникає. Чи було це сплановане вбивство, чи імпульсивний акт? Чому тіло спалили, і де гроші, яких так і не знайшли? Розслідування перетворюється на гру дзеркал. Свідки мовчать, свідчення суперечать одне одному, а сам Місава видає нові версії подій з холодною байдужістю. Адвокат намагається знайти логіку в хаосі, але кожна знахідка затьмарює правду: донька жертви, яка має власні таємниці, минулі злочини Місави, та його дивний зв’язок із родиною загиблого. Фільм не дає простих відповідей. Навіть суд — це лише формальність, де рішення приймають не на основі фактів, а на основі того, яку історію зручніше продати. Сігеморі стикається з етичною прірвою: чи його робота — відстоювати справедливість, чи лише грати за правилами системи? Місава ж, схоже, навмисно грає з усіма, залишаючись незбагненним. Ключовим стає питання: що таке правда в світі, де кожен має свою версію подій? Фінал не розкриває всіх карт, а переносить акцент зі злочину на його наслідки. Вбивство тут — лише початок ланцюга, де кожен учасник несе вину, навіть не торкаючись зброї. Фільм-притча про те, як закон, мораль і людська свідомість переплітаються, залишаючи глядача з питанням: чи можливо взагалі дізнатися правду, коли вона ховається за тисячею масок?