Мис страху

Юрист Сем Боуден і його родина стають мішенями для Макса Кейді — колишнього злочинця, який провів 8 років у в’язниці за зґвалтування, звинувачуючи Боудена у свідомому приховуванні доказів, що могли б пом’якшити вирок. Вийшовши на свободу, Кейді починає витончену психологічну війну: він з’являється біля будинку юриста, листується з його дружиною та донькою, використовуючи юридичні прогалини, щоб уникнути прямої відповідальності. Його мета — не фізична розправа, а повільне руйнування почуття безпеки. Кейді, майстер маніпуляцій, діє холоднокровно. Він відстежує родину на відпочинку біля річки Кейп-Фір, де віддаленість від цивілізації робить їх ще вразливішими. Боуден, звиклий до правових рішень, розуміє: закон безсилий проти людини, яка грає за його межами. Напруга досягає піку, коли Кейді викрадає підлітку доньку Сема, вимагаючи зустрічі на самотньому човні серед боліт. Фільм зосереджений на моральній амбівалентності: Боуден, що колізував сумління під час суду над Кейді, тепер сам переступає межі закону, намагаючись захистити родину. Антигерой же, попри огидність вчинків, виявляється продуктом системи, де справедливість — поняття відносне. Чорно-біла операторська робота підкреслює контраст між світом «добра» та «зла»: напружені плани тіней, відблиски води вночі, обличчя Кейді, що виринає з темряви. Діалоги мінімалістичні, але кожна фраза — удар. Фінал залишає гірку присмак: перемога коштує героям втрати невинності.