Людина, яка все знала

Арлен Фейбер — колишній письменник, чия книга про духовні пошуки перетворилася на культовий бестселер. Він давав відповіді на питання мільйонів, але сам втратив віру в ідеали. Роки слави змусили його сховатися від світу: він живе в ізоляції, уникаючи контактів із натовпом, який колись обожнював його слова. Все змінюється, коли травма спини змушує Арлена звернутися до Елізабет — фізіотерапевтки, яка сама бореться з хаосом життя. Вона — мати-одиначка, що намагається виховувати сина, сумніваючись у власних силах. Паралельно герой зустрічає Кріса — молодого чоловіка, який купив книжковий магазин, але не знає, як його врятувати від закриття. Кріс, наївний і відчайдушний, бачить у Арлені останню надію. Фейбер, звиклий до роль мудреця-відлюдника, опиняється в пастці: його примусові зустрічі з Елізабет і Крісом стають дзеркалом, що відображає його власну духовну пустку. Сюжет позбавлений ефектних поворотів. Тут важливі деталі. Арлен усвідомлює: його книга не дала нікому відповідей, бо правда — не в словах, а в здатності бути поруч. Стрічка завершується символічно: герой робить перший крок із своєї «клітки». Він не стає новою людиною — просто перестає боятися бути не ідеальним. Фільм нагадує: іноді «відповіді» — це просто сміливість сказати: «Я не знаю, але я тут».