Осіння соната

Єва, дружина сільського пастора, після сімох років розлуки запрошує свою матір, відому піаністку Шарлотту, в гості. Шарлотта — всесвітньо визнана талановита піаністка, але її життя сповнене егоїзму, трагедій та особистих втрат, таких як смерть кількох чоловіків. Єва, на відміну від матері, не є музичним генієм, хоча й добре грає на фортепіано та написала кілька книг. Її основне покликання — бути люблячою дружиною, матір'ю і господаркою дому.

Однак, життя Єви не можна назвати щасливим. Вона поважає свого чоловіка, але не відчуває справжнього кохання до нього. Їхній син трагічно загинув у чотирирічному віці, і відтоді біль не покидає її серце. Ще одним джерелом болю є її відносини з матір'ю, яка ніколи не виявляла до неї справжньої любові. У той час як Шарлотта та Єва намагаються відновити зв'язок, що давно зіпсований, взаємні претензії та незадоволення призводять до болючих, але важливих розмов про любов, втрати та розчарування, які визначили їхні життя.