Подорож капітана Фракасса

Барвиста притча про те, як маски сценічних персонажів стають правдивішими за аристократичні титули. Молодий барон де Сегоньяк, нащадок збіднілого роду, мріє відновити славу предків. Замість шляху до королівського двору він опиняється в колі бродячих акторів, що мандрують до Парижа. Їхній світ — це вигадка, жести й картонні декорації, але саме тут барон знаходить щось реальніше за герби: пристрасть до театру. Спочатку він лише супутник, але поступово грими й сміх трупи стають його мовою. Все змінює зустріч із Ізабеллою, юною акторкою, чия краса привертає увагу герцога де Валломбреза. Коли пихатий аристократ глузує з дівчини, барон кидає виклик — не шпагою, а принципами.

Дуель закінчується пораненням, але не приниженням. Навпаки: ця сутичка стає початком творчого шляху. Сегоньяк пише п’єсу про капітана Фракасса, в якій змішуються його власні пригоди, лицарські ідеали та іронія долі. Чи стане ця вистава прощанням з минулим чи ключем до нового «я»? Фільм грає з контрастами: блиск королівських палаців проти брудних шинків, гордість предків — проти свободи жесту. Актори тут не лише грають ролі — вони тікають від реальності, щоб знайти себе. А барон, занурившись у цей хаос, усвідомлює: іноді справжнє благородство криється не в крові, а в здатності сміятися над власними ілюзіями. Чи зможе він зберегти вірність собі, коли сцена кличе його під іншим ім’ям? Відповідь прихована за кулісами, де життя і вистава танцюють разом.