13 причин чому

Починала дивитися цей серіал з упевненістю, що «13 причин чому» це про причини для того щоб жити, але з перших хвилин серіалу зрозуміла, що я помилилася. Проте, все ж таки, продовжила перегляд і мені зайшло. Я переживала в підлітковому віці багато чого і дивлячись зараз цей серіал у свої 33 в мене не зʼявляються суїцидальні думки взагалі! Тому, шановні, якщо у вас зʼявляються, якісь натяки на суїцид чи бажання укоротити собі віку скажіть про це, обовʼязково, своїм близьким, а якщо таких немає пошукайте спеціаліста який вам допоможе або в поліцію можна звернутися там допоможуть. Короче з такими думками треба щось робити, це не добре…
Я сприймаю цей серіал, як детектив, мені цікаво, що буде далі, хто наступний…

Важкий фільм. Навіть маючи здорову психіку, оселяються думки про самогубство. Є нав'язлива думка, що ти зайвий у своїй сім'ї і у цьому світі. Але рідні повертають до реальності. Цікавий, жорстокий і важкий. Я плакала разом з героями. Дивуєшся жорстокості людей, а особливо підлітків. Одному точно не варто дивитися.

Звісно, не можна забирати відповідальності за власне життя: рішення закінчити з ним лежить на кожному, з цих складних людей. Але підняли спірне питання: оточення чинить зле і закриває очі на можливі наслідки у ближніх — бо що, тому що кожен еґоїст і діє з власних, звіриних інстинктів, або з ціллю самозбереження... Всі, особливо психологи повинні перешкоджати само.уб.тву — якщо немає бажання, шукати потім винних та виправдання... чи врешті решт, існувати поруч зі скаліченим тілом та доглядати за ним, не маючи особистого й насиченого майбутнього.
Вважаю, одним із найважливіших поштовхів до летального наслідку для себе є те, що нам з дитинства нав’язують важливість друзів — і ми, переоцінюємо їх значення та шукаємо, довіряємо десяткам “ближніх”... та згодом: виявляється, що статус друга варто присвоювати лиш Собі — тоді й ворогів менше наживеться, і вища можливість лишатися справжніми та інвестувати час із перспективою. Адже, навіть Ханна у 9-ій серії наголошує: “Я хотіла стати іншою, я прагнула змін. Переклеслила б, минуле: стала б...”, а всі “13 причин” — це ті самі, буцімто “друзі”. Хибно вважати, що Ханна заганяється і все не було таким поганим — це настільки ж критично, наскільки вона перейняла позиції суспільства (тих миттєвих осіб та груп, які геть не мають значення, лише забирали в неї ресурси повноцінного, багатогранного, незалежного життя і чинили, як не належить для людини). Не надаючи, переоцінки оточуючим — значна кількість жертв, уникнула б сумнівних компаній зі шкідливими для розуму речовинами та не було би подальшого ґвалту, різного роду насильства, не виникала б залежність від чужих думок. Звідси, поодинці реальніше здобувати більше знань і ставити власні цілі — тож, розвиток соціуму став би динамічнішим: набули б цінності мистецтво, наука, спорт.

підтримую попереднього коментатора/ку. я вже півтора роки в ремісії (діагноз-депресія) і давно не мала думок про самогубство, бо перестала романтизувати власний ж розлад. під час перегляду серіалу, почала інколи ловити себе на цій думці) вона нейтральна, не нав’язлива, але все ж, якщо ви в гострому стані-не треба. для вас тіки кошечькі і бабочькі. хз як я в депресію подивилась євангеліон і не вбилася

Як людина з псих.розладом можу сказати, що застереження не дивитися самим є дуже влучним. На 2му сезоні довелоси вимкнути і забути про цей серіал, бо ідея с**циду вже не здавалась такою жахливою. Якщо ви теж хворієте або дуже чутливі - краще не дивитися, або робити це в компанії людей, які зможуть вас підтримати чи вчасно зупинити.