Види милосердя

Це номер 1 в списку дурнуватих фільмів, за останній час, але відірватись від перегляду було складно. Дуже дивні відчуття.

Ідіотське кіно. У Емми Стоун це вже 2 раз. Шкода часу. Але за таке .... зараз оскар дають.

На перший погляд таке кіно може викликати думку, накшталт, чи можна зняти якийсь треш, наприклад, собачу какашку на тарілці та назвати це гарним фільмом чи взагалі мистецтвом? Але це на перший погляд.
Це кіно в категорії - не для всіх, бо це складна головоломка. Форма передачі ідей, яку обирає режисер, дуже імпресивна, визиває складні емоції. І це важко. Таке кіно треба не просто дивитись, а переживати, обов’язково ідентифікувати себе з героями. А це також важко.
Маніпулятивність, наївне мислення, віра у всяку маячну, доброта яка обертається злом, проста дурість, шизоїдність суспільства та бажання і далі жити у ілюзіях та повсякденному треші - це про наше хворе суспільство також. Ідеї фільму поступово випливають на поверхню.
Оцінитювати це кіно немає сенсу, бо треба належати до того особливого гуртка людей, які розуміються та отримують насолоду від таких складних завдань, як нічне розраховування формули органічної сполуки чи пошук розв’язку нелінійного диференційного рівняння. А якщо ми належимо до іншого гуртка, де вечорі бавляться пивом з екшенами, то нема тут нічого поганого, навпаки, для нас є розважальні фільми та серіали.

Дійсно, абсурдний, але дуже цікавий! Гарний акторський склад. Оскароносна Стоун тільки чого варта. Місцями смішно, місцями страшно, але, як кажуть, точно не нудно. І кожного разу чекаєш, чим же закінчиться цей треш. Зрештою, такі фільми часом і ставали класикою кінематографу.

Режисер Лантімос - це вже обіцянка неординарного кіна. Акторський склад - кожен окремо - зірка, разом сузір'я.
Не рекомендую любителям жіночих романів, ну бо то не для них.