Моя дівчинка

Після втрати дружини життя містера Салтенфасса стало порожнім. У нього залишилася тільки дочка і робота, яка давно вже не приносила радості. Похоронне бюро, де він працює, хоч і дає змогу відволіктися від болючих думок, але постійна близькість до смерті залишає гнітючий відбиток. Вейда, його донька, зростає в цьому похмурому середовищі, де кожен день наповнений похмурими розмовами і видом трун. Дівчинка мріє про щось інше - про ігри з друзями, про безтурботність дитинства, але важко радіти життю, коли атмосфера в домі така похмура.

Постійний контакт із похоронною справою починає впливати на Вейду. Її фантазія перетворює звичайні симптоми на ознаки смертельних хворобі страх стає її постійним супутником. Вона боїться, що її кінець може настати будь-якої миті. Замкнутість батька лише посилює цю напругу. Між ними все частіше виникають непорозуміння, а спроби порозумітися не дають результатів. Дівчинка почувається самотньою, а її дитячі радощі поступово тьмяніють.Все змінюється, коли в житті цієї родини з'являється Шеллі. Вона - молода, життєрадісна та енергійна жінка, яка не вписується в похмурі рамки похоронного бюро. Завдяки своїй відкритості та доброті, Шеллі стає промінчиком світла для Салтенфассів.