Аватар: Легенда про Корру

Корру хейтять підлітки, які дивились Аанга в дитинстві, проте не варто прислуховуватись до ностальгії, коли оцінюєте щось. В дитинстві на QTV, коли прокручували Корру, я думав, що Аанг кращий, бо мною керувала ностальгія. А тепер для мене обидва мульти ностальгічні
Хочу сказати, що передивившись Аанга мене більше дратувало нав'язування стереотипу, ніби герой мусить завжди чинити добро і не може вбивати ворога, навіть, якщо той потім чинитиме убивства далі. В реальному світі так не працює (зрозуміло, що це також зв'язано із обмеженням у віці). Проте у Коррі зуміли зробити це дуже круто.

Подивився перший сезон і важко йде другий.

Це шоу всупереч сотням схвальних відгуків мені не заходить, є нормальні моменти, проте загальне враження - Соу Сед

Дуже швидкий поспішний сюжет з персонажами, які роблять чорт зна що, без мотивації, а з одними дитячими травмами і якимось дитячими шурами-мурами.

Центральний персонаж - то просто Гаррі Поттер якийсь, туди сюди її кидає, то вона магію повітря вивчає якимось невідомим чином, то їй магію з якоїсь дуже незрозумілої причини повертають. Нуль харизми. Нуль співчуття і жодного розуміння куди вона рухається.

Ніби дорослі проблеми піднімаються, але так поспіхом і абсолютним (богом з коробки) вирішуються, що аж неприємно це дивитись.
Питання по лору — це взагалі окрема штука.

Натикано мільярд пасхалок і відсилок, які не дають жодного впливу на сюжет, просто ловиш ностальгію, що видається прикольним, але є спробою викликати хоч якісь емоції окрім «Господи ви серйозно?».

Логічного звʼязку між 1им та 2им сезоном я не знайшов, може сліпий, поможіть.

Ну і робота над анімацією і картинкою, це сильний крок назад.

В історії з Аангом було 4 сезони, про 4 елементи в 4ох кольорових гаммах, з неймовірною анімацією і логікою магії елементів. Стилі і техніки володіння елементами були шикарними.
+ блискавка це була окрема краса. Тут це пук.
Тут люди кидаються камінцями, пшикають вогнем і керують потічками води (є виключення звісно, мова йде про загальну картину)

Вцілому картинка і якісь анімації, та деталей шоу про Аанга виглядає на кілька голів вище, ніж шоу про Корру. Тому сумно.

Чудовий мультсеріал, один з найкращих, що мені доводилось бачити.

Він набагато "доросліший" ніж пригоди Аанга та розкриває дуже багато тем та конфліктів. Кожен сезон це новий шлях, нова боротьба, нове життя

Кінець сезону взагалі вразив, це занадто мило, щоб було правдою

На початку було важко втягнутися, бо події розвивалися не надто стрімко, але це було б зайве.

Однозначно рекомендую до перегляду

Після перегляду Аанга, думала, що краще бути вже не може. Але може! Напруга, що зростає з кожним сезоном, неймовірно висвітлена тема ПТСР і виходу з цього стану, питання інклюзії і несподівана, але така органічна [s]ЛГБТ+[/s] фіналочка. Це так ... по-аватарськи! Це варто перегляду! Заздрю тим, хто ще не подивився і не зазнав впливу цього чудового твору мистецтва!

Після Аанга - повне розчарування з кожною серією: як "закос" під ретро, так і "ченці храму повітря" (Аанг ж єдиний залишився, виходить за покоління якимось магічним чином народилось багааато магів повітря, які ще й встигли постаріти). [s]Далі : недовіра і тупість головних героїв, згадаймо лиш історію про ув'язнення Мако. А про позбавлення магії. Як? Як магія крові може позбавити магії, якщо це підвладно лише Аватару. Ну і сезон про духів ледь змогла додивитись. [/s]
В легенді про Аанга було стііільки повчального, стільки моралі, духу, братерства, а тут - що не сезон - то головними лиходіями виступають брати: один за добро, інший за зло. А жарти, та в легенді про Аанга що не серія - то неймовірне почуття гумору, прекрасні, неперевантажені діалоги і цікаві сюжети, проте тут - дуже затягнуті діалоги і відсутність гарного гумору.